Міокардит

Міокардит – захворювання, яке пов’язане із запаленням м’язової оболонки серця, що може виникнути як самостійне запалення або бути проявом чи ускладненням загального захворювання.

В останні роки відзначено зростання захворюваності міокардитом. Пік зростання захворюваності гострим  міокардитом відмічається пізньої осені  та взимку, тобто в період збільшення різних гострих вірусних інфекцій. Найчастішою причиною є віруси, серед яких найвідомішими є вірус грипу, кору, краснухи, герпесу та інші. Бактеріальні інфекції також грають важливу роль у розвитку міокардиту. Найбільше значення має бета-гемолітичний стрептокок, що спричиняє ангіну та скарлатину, при яких міокардит є основним ускладненням.

Провідна роль у розвитку запального процесу належить алергії та порушенню імунітету.

Ознаки ураження серця можуть виникнути на стадії виражених клінічних симптомів інфекційного чи вірусного захворювання або впродовж 2-4 тижнів після видимого видужання. У ряді випадків міокардит може перебігати без виражених симптомів та запідозрюється тільки при вислуховуванні тонів серця чи після виявлення змін на ЕКГ. При наявності клінічних проявів хворі скаржаться, в першу чергу, на болі в ділянці серця. Ці болі найчастіше визначаються як тупі, колючі, не пов’язані з фізичним навантаженням. Відмічаються симптоми загальної інтоксикації – слабкість, підвищена втомлюваність, можливе невелике підвищення температури тіла. Якщо вогнище запалення залучає провідну систему серця, приєднуються скарги на порушення ритму серця, серцебиття та задуху. 

При підозрі на наявність гострого міокардиту необхідно терміново звертатися до лікаря, оскільки тільки він зможе призначити адекватне лікування. У випадках, коли лікування розпочате своєчасно, міокардит проходить без наслідків. Лише важкі форми, особливо при відсутності правильного лікування, призводять до утворення вогнищ видозміненого серцевого м’язу, а отже і різних небажаних ускладнень (серцева недостатність, порушення серцевого ритму, провідності та інші).

Особливо важлива роль у лікуванні міокардиту належить обмеженню фізичного навантаження. Необхідне також дотримання дієти, що полягає в обмеженні вживання солі та у збільшенні в раціоні продуктів, що містять магній та калій (сухофрукти). Також для зменшення навантаження на серце необхідна заміна тваринних жирів на рослинні, виключення смаженої, копченої, маринованої їжі. Медикаментозне лікування міокардиту призначається виключно лікарем і спрямоване на усунення запального процесу, вплив на причину захворювання та відновлення порушеної функції серця.

Профілактика полягає в попередженні та своєчасному ефективному лікуванні інфекційних захворювань. Необхідна санація вогнищ хронічної інфекції: лікування хронічного тонзиліту, парадонтиту, карієсу.

Слід пам’ятати, що якщо у вас раніше не було проблем із серцем, а на фоні інфекції чи після неї виникають болі, перебої чи дискомфорт у ділянці серця, необхідно негайно звернутися до кардіолога для отримання необхідної поради.

Лікар-кардіолог відділення ХІХС

Обласного кардіологічного диспансеру

Нягу Петро Радович.