Обережно інсульт!

В останні десятиріччя в Україні відмічається значне зростання поширеності цереброваскулярних (судинно-мозкових) захворювань (ЦВЗ) та патології серед осіб працездатного віку. Протягом останніх 15 років ці показники зросли майже вдвічі. ЦВЗ є найбільш частою причиною інвалідизації дорослого населення країни.

Смертність від судинних захворювань головного мозку посідає друге місце у структурі загальної смертності населення України.

Найважчою формою цереброваскулярних захворювань є гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК), які в Україні щорічно реєструються в кількості 100-120 тис.

В 2004 році Всесвітньою організацією охорони здоров‘я (ВООЗ) інсульт був оголошеним глобальною епідемією, яка загрожує життю та здоров`ю населення всього світу. 29 жовтня 2011 року було оголошено Всесвітнім Днем боротьби з інсультом, який вперше проходив в 2006 році під гаслом "Інсульт – катастрофа, яку можна попередити та вилікувати”.

Мають місце регіональні особливості медико-демографічної ситуації. Зокрема, виявлено високі рівні розповсюдженості, захворюваності та смертності в областях південно-східного і центрального регіонів, близькі до середніх в Україні – промисловому, південному регіонах та нижчі за середні – у західному. Суттєва негативна динаміка більш виражена серед сільського населення. Частота звернень за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади з приводу всіх хвороб у місті на 36,2% більша ніж у селах.

Установлено, що основними причинами розвитку інсульту є:

- артеріальна гіпертензія (АГ). Ризик інсульту у хворих з АГ більше ніж 160/95 мм рт.ст. зростає приблизно в 4 рази в порівнянні з особами, які мають нормальний тиск (120/80 мм рт.ст.), а при тиску 200/115 мм рт.ст. – в 10 разів. Слід зауважити особливо, що не існує "вікового тиску”

- захворювання серця. Найбільш вагомою причиною ішемічного інсульту є фібриляція передсердь (миготлива аритмія). Ризик виникнення ішемічного інсульту при цьому зростає у 3-4 рази;

- цукровий діабет. Хворі з цим захворюванням частіше мають порушення ліпідного обміну, артеріальну гіпертонію та різні прояви атеросклерозу;

- асимптомний стеноз сонних артерій. Оклюзуючі ураження сонних артерій часто є підтвердженням коронарного атеросклерозу;

- вік, наприклад, у 80 років ризик виникнення ішемічного інсульту в 30 разів вище, ніж у 50 років;

- тютюнопаління. Збільшує ризик розвитку інсульту вдвічі. Прискорює розвиток атеросклерозу сонних та коронарних артерій. Припинення паління призводить через 2-4 роки до зниження ризику інсульту.

Артеріальна гіпертензія є найбільш доведеним, головним фактором ризику для всіх типів інсульту. Захворюваність на інсульти та смертність під впливом лікування артеріальної гіпертензії зменшується щонайменше на 30%. Це положення є загальновизнаним й обґрунтоване результатами багатьох центрових досліджень. Серед осіб з підвищеним артеріальним тиском знають про наявність захворювання 46,9% сільських і 85,1% міських мешканців, лікуються відповідно 12,4% та 61,2%. Нехтування хворими рекомендацій по профілактиці та лікуванню факторів ризику призводить до того що хворі звертаються до лікувальних закладів вже по факту судинної катастрофи. Артеріальна гіпертензія означає жорстку необхідність призначення ліків, які знижують артеріальний тиск. Лікування (не медикаментозне і медикаментозне) необхідно починати якомога раніше і проводити його постійно, як правило, все життя. Поняття "курсове лікування” до антигіпертензивної терапії неприйнятне. Схема лікування повинна бути простою. Перевагу слід надавати препаратам тривалої дії, у тому числі ретардним (тривало діючим) формам, оскільки це попереджує значні коливання АТ протягом доби, а також зменшує кількість призначених таблеток. Це збільшує кількість хворих, які реально лікуються.

Важливим чинником, що впливає на показники інвалідності і смертності, є організація своєчасної невідкладної допомоги хворим із ускладненням від серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, надання їм кваліфікованої поетапної медичної допомоги. Тільки 13-15% хворих на інсульти госпіталізуються в перші години після судинної катастрофи. Частина хворих взагалі не госпіталізуються в стаціонари (в окремих випадках через несвоєчасність діагностики, матеріальну незабезпеченість) і не одержує адекватної допомоги. В багатьох країнах світу існують шкали, які полегшують клінічну діагностику інсульту на до госпітальному етапі, наприклад шкала "Тест-фаст”: асиметрія обличчя (запропонувати хворому посміхнутись або надути щоки); парез рук (запропонувати хворому підняти та утримувати обидві руки); мовні порушення (відсутність або” незрозумілість” мови).

В останні роки змінилися погляди на тактику ведення хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу. Це обумовлено появою нових даних про патофізіологію мозкового інсульту, які з`явились завдяки застосуванню сучасних методів обстеження пацієнтів (комп`ютерна томографія, магніто-резонансна томографія, ультразвукова доплерографія, дуплексне сканування магістральних артерій голови). Ці обстеження можна пройти в лікувальних закладах міста Чернівці.

Стратегією лікувальних закладів міста та області є реалізація "Плану заходів щодо забезпечення виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки”, виконання "Програми профілактики лікування артеріальної гіпертензії в Україні”. З цією метою в усіх лікувальних закладах міста та при центральних районних лікарнях наказом начальника управління охорони здоров`я по Чернівецькій області створені кабінети цереброваскулярної патології, де співпрацею кардіолога, окуліста та невролога надається спеціалізована медична допомога.