Артеріальний тиск

Корекція ментальності всіх пацієнтів з підвищеним АТ з метою його регулярного контролю. Більшість антигіпертензивних препаратів можуть вико­ристовуватися в клінічній практиці.

Цільовий АТ — < 140/90 мм рт. ст.

Порогові значення для вимірювання АТ в амбулаторних і домашніх умовах.

Цукровий діабет

Цільовий рівень глікозильованого гемоглобіну для профі­лактики ССЗ: <7,0% (<5,3 ммоль/мл). Цільовий АТ <140/80 мм рт. ст. Статини рекомендують для зниження кардіоваскулярного ризику при цукровому діабеті.

Ліпіди крові

Цільовий рівень холестерину ЛПНЩ при:

•   високому ризику: ЛПНЩ <1,8 ммоль/л (70 мг/дл) або зни­ження >50%;

•   високому ризику: ЛПНЩ <2,5 ммоль/л (100 мг/дл);

•   помірному ризику: ЛПНЩ <3 ммоль/л (115 мг/дл).

Доцільність профілактики

ССЗ атеросклеротичного генезу, особливо ІХС та ішеміч­ний інсульт, у всьому світі залишаються провідною причи­ною смерті осіб середнього віку.

ССЗ виявляють як у чоловіків, так і у жінок: серед загальної смертності осіб віком до 75 років в Європі смертність від ССЗ становить 42% у жінок і 38% — у чоловіків.

Ефективність профілактики: зниження смертності при ІХС більше ніж на 50% пов'язано з модифікацією факторів ри­зику, а зниження смертності на 40% — з оптимізацією так­тики лікування.

Адресність профілактики

Скринінг факторів ризику, включаючи ліпідний профіль у чоловіків віком >40 років і у жінок віком >50 років або піс­ля настання менопаузи.

Загальна оцінка ризику з використанням SСОРЕ рекоменду­ється також у безсимптомних осіб без верифікованих ССЗ.

Особи високого ризику визначаються при виявленні у них ССЗ, цукрового діабету, тяжких або середньої тяжкості за­хворювань нирок, високого рівня індивідуальних факто­рів ризику або високого ризику за SСОRЕ.

Дуже високий ризик

Особи з наявністю наступних захворювань і станів

•   ССЗ, що документоване за допомогою інвазивних або не інвазивних методів дослідження (коронарографія, стрес-ехокардіографія, магнітно-резонансна томографія, каротидні бляшки при ультразвуковому дослідженні (УЗД)), перенесений ЇМ, гострий коронарний синдром, коронар­на реваскуляризація (черезшкірне коронарне втручання або аортокоронарне шунтування) та інші артеріальні реваскуляризації, ішемічний інсульт, захворювання перифе­ричних артерій.

•   Цукровий діабет (1-го або 2-го типу) з наявністю одно­го або більше факторів ризику ССЗ або наявністю ознак ураження органів-мішеней (таких як мікроальбумінурія 30-300 мг/24 год).

•   Тяжкі хронічні захворювання нирок (швидкість клубочкової фільтрації <30 мл/хв/1,73'м²).

•   Ризик за шкалою SСОRЕ— 10%

Інші групи ризику

Високий ризик

•   Значна вираженість одною з факторів ризику, таких як спадкова дисліпідемія або тяжка АГ.

•   Цукровий діабет (1-го або 2-го типу) без наявності факто­рів ризику ССЗ або ознак ураження органів-мішеней.

•   Хронічні захворювання нирок середньої тяжкості (швид­кість клубочкової фільтрації 30-59 мл/хв/1,73 м²).

•   Ризик за SCORE — 5 і <10% при оцінці ймовірності фаталь­них серцево-судинних подій протягом 10 років.

Помірний ризик

• Ризик за SCORE — 1 і <5% при оцінці ймовірності фаталь­них серцево-судинних подій протягом 10 років. Велика кількість осіб середнього віку належить до цієї категорії.

Низький ризик

• Ризик за SCORE <1% і відсутність чинників, шо сприяють пере­
ходу цих осіб у групу помірного ризику.

Методологія застосування профілактики серцево-судинних захворювань. Поведінкові чинники

Рекомендації щодо куріння

Будь-який вид куріння з сильним і неза­лежним фактором ризику для ССЗ і повинен бути виключений.

Слід    уникати     пасивного    куріння, оскільки воно підвищує ризик ССЗ.

Формувати ментальність молодих людей стосовно шкоди куріння

Рекомендувати всім курцям допомогу у відмові від курін­ня: наполеглива підтримка з динамічним спостереженням може допомогти кинути палити.

Встановлення когнітивно-поведінкової стратегії (напри­клад мотивоване опитування) для полегшення впрова­дження рекомендованих змін способу життя.

За необхідності слід залучати інших фахівців (медсестер, психологів, дієтологів та ін.). В осіб з дуже високим ризи­ком ССЗ рекомендується проведення комплексних заходів, спрямованих на здоровий спосіб життя, підвищення фізни-ної активності, боротьбу зі стресами, оцінку факторів ризи­ку і впровадження спеціальних освітніх програм.

Рекомендації щодо управління психосоціальними чинниками

Рекомендують мультимодальну поведінкову стратегію, що включає освітні програми, психологічний тренінг, психоте­рапію для психосоціальних факторів ризику.

У разі наявності клінічно значущих симптомів депресії, не­спокою, ворожості рекомендуються психотерапія, призна­чення медикаментозних препаратів або необхідний комп­лексний нагляд. Такий підхід може забезпечити зменшення вираженості психологічної симптоматики і поліпшити якість життя, проте його позитивний ефект на кінцеві точки ССЗ є недостовірним.

Рекомендації щодо харчування

Основою профілактики ССЗ с здорове харчування. Насичені жирні кислоти повинні становити <10% загальних енергетичних потреб організму, що досягається шляхом їх заміни поліненасиченими жирними кислотами.

Трансненасичені жирні кислоти: максимальне обмеження  при  вживанні оброблених харчових продуктів і обме­ження <1% від енергетичних потреб при вживанні продуктів повністю натурально­го походження.

·        Вживання <5 г солі на добу.

·        Вживання З0-45 г клітковини на добу (зернові, овочі, фрук­ти).

·        200 г фруктів на добу (2-3 порції).

·        200 г овочів па добу (2-3 порції).

·        Риба як мінімум двічі на тиждень, з яких один раз — масляна риба.

·        Вживання алкогольних напоїв слід обмежити до 2 порцій на добу (20 г алкоголю) у чоловіків і до 1 порції (10 г алкоголю) у жінок.

Рекомендації щодо маси тіла

Рекомендується зменшення маси тіла при її надлиш­ку (ІМТ >25 кг/м²), особливо в осіб з ожирінням (ІМТ >30 кг/м²), оскільки це асоціюється з позитивними ефек­тами відносно АТ і дисліпідемії, що приводить до зниження частоти ССЗ.

Якщо окружність живота становить 80—88 см у жінок і 94—102 у чоловіків, подальше збільшення маси тіла не рекомендується. Рекомендується зниження маси тіла при окружності талії >88 см у жінок і >102 см — у чоловіків.

Як надмірна маса тіла, так і ожиріння асоціюються з підви­щеним ризиком смерті при ССЗ. Існує J - подібна залежність між значенням ІМТ і загальним показником смертності. За­гальна смертність найнижча в осіб з ІМТ в межах 20—25 кг/м².

Рекомендації щодо фізичної активності

Будь-яка фізична активність асоціюється зі зниженням ризику ССЗ навіть до досягнення ефекту тренованості.

Здорові дорослі особи по­винні проводити 2,5' — 5 год. на тиждень за фізичними впра­вами або дихаль­ною гімнастикою як мінімум середньої інтенсивності, або 1—2,5 год. на тиждень за інтенсив­ними тренуваннями.

Особи, які ведуть малорухливий спосіб життя, обов'язково повинні починати з легкої фізичної активності.

Фізичну активність/дихальну гімнастику слід проводи­ти декількома сеансами тривалістю >10 хв. і рівномірно розподіляти протягом тижня.

Пацієнти, які перенесли ІМ, аортокоронарне шунтуван­ня, стентування, з наявністю стабільної стенокардії або серцевої недостатності після консультації з лікарем пови­нні бути направлені на дихальну гімнастику помірної або значної інтенсивності тривалістю сеансу 30 хв. >3 разів на тиждень. Пацієнтам, шо ведуть малорухливий спосіб життя, рекомендується починати з легких фізичних вправ після оцінки можливих ризиків, пов'язаних з їх фізичною активністю.